|
Цікаві мізичні терапії
Танцювально-рухова терапія Танець — один з видів рухової терапії, який, зо¬крема, дає дитині також можливість самовиражати¬ся, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття. Використання музичних творів поглиблює емо¬ційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного "Я". Виразні рухи людини — обов'язковий компо¬нент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання. Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змо¬гу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров'я, а є ще й улюбленою розвагою. Педагог, спостерігаючи за групою під час танцю, оцінює сильні і слабкі сто¬рони репертуару рухів учасників, після чого визна¬чає, які з них змінити або вдосконалити. Сміхотерапія У народі кажуть: "Сміх — це здоров'я". Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, спри¬яє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м'язи обличчя та тіла людини. Наука про сміх — гіотологія — стверджує, що сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в одному з творів акцен¬тував увагу на користі сміху, розглядаючи його як лікувальний засіб. Лев Толстой зазначав, що сміх породжує бадьорість, а Максим Горький вважав, що "розумний сміх — чудовий збудник енергії". Сьогод¬ні сміхотерапія практикується в усьому світі. Виявляється, сміх буває різним: веселим і отруй¬ним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором'язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров'я. Окрім того, сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а видих, навпаки, скоро¬чується, дає легеням можливість повністю звільни¬тися від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє ви-робленню життєво необхідних гормонів радості. Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес. Навіть саме промовляння "хі-хі", "хо-хо", "ха-ха" дає клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла — віруси, злоякісні клітини тощо. Тому сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому коктейлю. Але цим позитивна дія сміху не вичерпується. Якщо вам бракує часу на повноцінний відпо¬чинок, застосуйте сміхотерапію. Адже сміх знімає напруження з 80 груп м'язів, задіює практично всі м'язи обличчя, при цьому підвищується їхній тонус, а це поліпшує зовнішній вигляд. Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впро¬ваджувати в освітньо-виховний процес "хвилинки-смішинки", розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхви-линок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо. Казкотерапія Казкові фольклорні сюжети — своєрідні матри¬ці, що відображають головні душевні та суспільні конфлікти людей. Споконвіку старші покоління пе¬редавали в казках своїм нащадкам мрії про нездо¬ланність Добра і Правди, про щасливе життя. У них гармонійно поєднуються реальне і фантастичне. У процесі роботи над казкою у дітей розвивається творчість, уява, позитивні емоції, що має величез¬ний вплив на формування духовно здорової, компе¬тентної особистості. "Цілющі" властивості казки покладено в основу ці¬лого напряму сучасної психотерапії — казкотерапії. Казкотерапія спонукає шукати відображення каз¬кових подій у поведінці людей, проблемах і спосо¬бах їх розв'язання у реальному житті. Діти дуже люблять казки. У казковій формі лег¬ше побачити та зрозуміти свої вади й проблеми. Казковому персонажеві простіше придумати ви¬хід зі складної ситуації, адже в казці все мож¬ливо! До того ж, як відомо, казки завжди добре закінчуються. Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описа¬ти його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповіда¬ють їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров'я. Отже, тривале психологічне напруження, викли¬кане страхом, призводить до дисбалансу в організ¬мі дитини, а це, у свою чергу, викликає різні роз¬лади, і як наслідок — серйозні хвороби. Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири-шестирічні використовують образи фей, принцес... У дітей шести-семи років герої схожі на них. Кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням: "Чого навчила казка?". Сюжети пропонованих казок, що ство¬рюються як психотерапевтичні, обов'язково передбачають можливості для зміни героїв казки в кращий бік, а також ситуації вибо¬ру, що потребують від них відповідального рішення. Наприклад, казка може підказати, що неконтрольована агресивність, насиль¬ство, егоїзм, байдужість до людей і до себе самого — це погано, і що не дуже добре проводити життя в марноті і примхах. Значення мудрої, доброї казки у вихо¬ванні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і твор¬чого потенціалу дитини. Ознайомивши ді¬тей із змістом казки, слід розглянути з ними сюжет, визначити характери персонажів, оцінити їхні вчинки. Варто також запитати, хто з персонажів найбільше сподобався і не сподобався, чому, проаналізувати деякі си¬туації, вислови, образи. Можливі форми роботи над казкою "Колосок" 1. Придумати казку на новий лад. Яким буде Пів¬ник у новій історії? Які — мишенята? Яка казка по¬добається більше? Чому? Скласти продовження іс¬торії зі щасливим кінцем. 2. Дібрати прислів'я до казки "Колосок". Напри¬клад: "Праця людину годує, а лінь марнує", "Що зробив, те й заробив", "Без трудів не їстимеш пи¬рогів". 3. "Бюро знахідок". Назвати казки за предметни¬ми малюнками: колосок, червона шапочка, горщик каші... 4. Творчі завдання: ♦ Чому мишенят звали Круть і Верть? ♦ Придумайте нові імена мишенятам. ♦ Складіть задачу за казкою "Колосок". ♦ Казковий дизайн. "Напечімо пиріжків". Діти ліп¬лять пиріжки з глини, а потім кожен прикра¬шає свій виріб. Після цього організовуються сюжетно-рольові ігри "Кав'ярня", "Магазин". 5. Казковий сюрприз. Вихователь вдягає наго-лівничок-маску Півника та спідничку з кишенями. У кишенях лежать сердечка з індивідуальними звер¬таннями до кожної дитини від імені персонажів каз¬ки "Колосок". Наприклад, запитання та побажання від мишенят: "Сашко, покажи, як ми танцюємо", "Наталочко, поясни, чому ми іноді лінуємося?", "Олю, станцюй нам улюблений таночок". 6. Знайти помилку в казці. Наприклад: дорослий читає казку, а діти називають і виправляють помилки в ній: "Була собі Коза. І мала вона сімох гарненьких кошенят. Одного разу зібралася Коза піти з хати, та й каже своїм пухнастим дітлахам: Кошенята, дітонь¬ки, зачиніть хатиноньку! Піду я на ставок...". 7. Ранкова гімнастика за казкою "Червона шапочка". 8. Запропонувати початок нових казок на основі відомих, щоб діти придумали, як розгортатиметься сюжет. Наприклад: вінегрет із двох казок під на¬звою "Колобок зустрічає Кота в чоботях"; або герої в нових обставинах: "Коза з козенятами на безлюд¬ному острові". 9. Театралізована інсценівка відомих дітям казок. Отже, казка розвиває в дітей моральні якості. У словесно-емоційній формі вона ненав'язливо під¬водить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому цінуються лише гарні вчинки. Музично-оздоровча робота. Музична екологія Музична екологія Кому не доводилося, поскаржившись на здоров'я, почути у відповідь: «А чого ви хочете? Самі знаєте, яка в нас екологія, яким повітрям дихаємо, яку воду п'ємо, які продукти їмо...» Я вважаю, що цей перелік негативно факторів необхідно доповнити наступним:« ... яку музику слухаємо ». Мається на увазі не тільки про фізичне, а й про духовне, душевне здоров'я людини. Ще Конфуцій писав: «Якщо хочеш дізнатися, чи благополучно йдуть справи з правлінням в якійсь країні і чи здорові її звичаї, то прислухайся до її музики». Тут мова йде не про шедеври світової музичної культури, які можна почути в концертних залах, а про звукове середовище, тобто про те, що оточує нас практично постійно. Яка музика звучить у вас вдома, коли ви, наприклад, возитеся на кухні, на яку хвилю налаштовані приймачі в маршрутних таксі, що транслюють музичні канали телебачення. Навіть якщо ми начебто не звертаємо увагу, негативний вплив не стає менше. Відбувається свого роду програмування свідомості. Припустимо, людині зрілій, сформованій це зашкодити не може. А ось з підростаючим поколінням все куди складніше і небезпечніше. Сьогодні чомусь нікому не приходить в голову подумати про музичну екології. А це ж, по суті, державна справа. Адже майбутнє країни залежить від того, якими будуть нові покоління її громадян. Візьмемо для прикладу неймовірну популярність радіо «Шансон», по якому звучать в основному пісні на «табірну тему». Таке враження, що у нас пів-країни «отсіденти», а інша половина - «досіденти». Але ж у цих піснях романтизується життя злодіїв, бандитів, їх «табірні будні», головний герой пісні неодмінно викликає співчуття і навіть повагу. Розумієте, що відбувається, які матриці впроваджуються у свідомість дітей? Програму заклали, а про душу-то ніхто і не згадав. А потім дивуємося зростанню злочинів. Так адже вже не бояться в'язниці і колонії, для молодих це «романтика». Зараз молодь і поняття не має про істинний, чистий шансон. І ми дорослі вже забуваємо про Шарля Азнавура, про Едіт Піаф, про інших великих шансоньє ... На абсолютно нерозвинені уми й душі падає насіння ось цих бур'янів і бурхливо росте.. Колись практично заборонили пісеньку «Конвалії» через порожнечу і примітивність її змісту. А сьогодні «Конвалії» - це просто шедевр в порівнянні з тим, що співається на нашій естраді, всякі там «фабриканти» та «ранетки»! Тільки чому зараз нікого особливо не турбує, що матюки стали звучати буквально на кожному кроці, що тепер це вже не порушення громадського порядку? Музика впливає не тільки на розумовий і психічний розвиток людини, а тим більше дитини. У результаті її негативного впливу можливі й фізичні розлади. Я кажу про «духовну інтоксикацію», результатом якої можуть стати дезорієнтація у просторі та часі, надмірна і неадекватна стомлюваності, виникненню непередбачуваних вчинків і некерованих почуттів, а у дорослих людей ще й ішемічна хвороба, астма. Перелік розладів дуже довгий. Дослідники встановили, що негативний вплив деяких напрямків музичної поп-культури прирівняно до алкоголізму, і не менше, ніж шкода від куріння, важких умов праці. Але ж ми всі про це знаємо. І в той же час знаємо, як благотворно впливає класична музика на тварин, на рослини. Знаємо, але намагаємось про це не думати. Я читала, що десь на водозаборі при очищенні води стали включати класику. Структура води повністю змінюється, під мікроскопом видно дуже красиві і гармонійні візерунки. Ініціатори цього починання сподіваються, що з такою водою в місті буде спокійніше, люди відчують себе здоровішими і врівноваженим ... Колись, за радянської влади, по радіо передавали дуже багато класичної музики, рівень естрадних пісень та їх виконавців був незрівнянно вищими за нинішні. Ці пісні були гармонійні, не несли руйнування. Зараз дивуємося: звідки в ті далекі роки у людей бралися і ентузіазм, і романтичність, і віра в світле майбутнє. Чому люди були набагато доброзичливий і чуйний? А чи не тому, що жили вони в абсолютно іншому звуковому середовищі, яке підтримувало такий емоційний настрій, гармонізував відносини? Піфагор писав, що сила і міць держави багато в чому залежать від музики, яка в ньому звучить. Так, музика здатна на дуже багато чого. Колись Гітлер своїми маршами теж формував ментальність німецької нації. Музична культура - це інструмент, і від нас залежить, як його використовуємо. Звичайно, перш за все, на державному рівні повинні всерйоз задуматися про музичне виховання дітей і підлітків. Можливо, потрібні якісь обмеження для певної продукції маскульту. Треба вчити людину любові до життя, інтересу до всього, що дихає, зеленіє, цвіте, видає звуки і запахи. Вчити радощам життя! Знання, професія, майстерність, успіх, матеріальне благополуччя ... без інтересу до багатства живого світу й відчуттю в ньому свого місця не часто роблять людину щасливою. І навпаки, у людини, якого радує спів птахів, зазвичай і все інше ладиться.
|