Музична екологія
Кому не доводилося, поскаржившись на здоров'я, почути у відповідь: «А чого ви хочете? Самі знаєте, яка в нас екологія, яким повітрям дихаємо, яку воду п'ємо, які продукти їмо...» Я вважаю, що цей перелік негативно факторів необхідно доповнити наступним:« ... яку музику слухаємо ». Мається на увазі не тільки про фізичне, а й про духовне, душевне здоров'я людини. Ще Конфуцій писав: «Якщо хочеш дізнатися, чи благополучно йдуть справи з правлінням в якійсь країні і чи здорові її звичаї, то прислухайся до її музики». Тут мова йде не про шедеври світової музичної культури, які можна почути в концертних залах, а про звукове середовище, тобто про те, що оточує нас практично постійно. Яка музика звучить у вас вдома, коли ви, наприклад, возитеся на кухні, на яку хвилю налаштовані приймачі в маршрутних таксі, що транслюють музичні канали телебачення. Навіть якщо ми начебто не звертаємо увагу, негативний вплив не стає менше. Відбувається свого роду програмування свідомості. Припустимо, людині зрілій, сформованій це зашкодити не може. А ось з підростаючим поколінням все куди складніше і небезпечніше.
Сьогодні чомусь нікому не приходить в голову подумати про музичну екології. А це ж, по суті, державна справа. Адже майбутнє країни залежить від того, якими будуть нові покоління її громадян. Візьмемо для прикладу неймовірну популярність радіо «Шансон», по якому звучать в основному пісні на «табірну тему». Таке враження, що у нас пів-країни «отсіденти», а інша половина - «досіденти». Але ж у цих піснях романтизується життя злодіїв, бандитів, їх «табірні будні», головний герой пісні неодмінно викликає співчуття і навіть повагу. Розумієте, що відбувається, які матриці впроваджуються у свідомість дітей? Програму заклали, а про душу-то ніхто і не згадав. А потім дивуємося зростанню злочинів. Так адже вже не бояться в'язниці і колонії, для молодих це «романтика». Зараз молодь і поняття не має про істинний, чистий шансон. І ми дорослі вже забуваємо про Шарля Азнавура, про Едіт Піаф, про інших великих шансоньє ... На абсолютно нерозвинені уми й душі падає насіння ось цих бур'янів і бурхливо росте.. Колись практично заборонили пісеньку «Конвалії» через порожнечу і примітивність її змісту. А сьогодні «Конвалії» - це просто шедевр в порівнянні з тим, що співається на нашій естраді, всякі там «фабриканти» та «ранетки»! Тільки чому зараз нікого особливо не турбує, що матюки стали звучати буквально на кожному кроці, що тепер це вже не порушення громадського порядку?
Музика впливає не тільки на розумовий і психічний розвиток людини, а тим більше дитини. У результаті її негативного впливу можливі й фізичні розлади. Я кажу про «духовну інтоксикацію», результатом якої можуть стати дезорієнтація у просторі та часі, надмірна і неадекватна стомлюваності, виникненню непередбачуваних вчинків і некерованих почуттів, а у дорослих людей ще й ішемічна хвороба, астма. Перелік розладів дуже довгий. Дослідники встановили, що негативний вплив деяких напрямків музичної поп-культури прирівняно до алкоголізму, і не менше, ніж шкода від куріння, важких умов праці. Але ж ми всі про це знаємо. І в той же час знаємо, як благотворно впливає класична музика на тварин, на рослини. Знаємо, але намагаємось про це не думати.
Я читала, що десь на водозаборі при очищенні води стали включати класику. Структура води повністю змінюється, під мікроскопом видно дуже красиві і гармонійні візерунки. Ініціатори цього починання сподіваються, що з такою водою в місті буде спокійніше, люди відчують себе здоровішими і врівноваженим ... Колись, за радянської влади, по радіо передавали дуже багато класичної музики, рівень естрадних пісень та їх виконавців був незрівнянно вищими за нинішні. Ці пісні були гармонійні, не несли руйнування. Зараз дивуємося: звідки в ті далекі роки у людей бралися і ентузіазм, і романтичність, і віра в світле майбутнє. Чому люди були набагато доброзичливий і чуйний? А чи не тому, що жили вони в абсолютно іншому звуковому середовищі, яке підтримувало такий емоційний настрій, гармонізував відносини?
Піфагор писав, що сила і міць держави багато в чому залежать від музики, яка в ньому звучить. Так, музика здатна на дуже багато чого. Колись Гітлер своїми маршами теж формував ментальність німецької нації. Музична культура - це інструмент, і від нас залежить, як його використовуємо. Звичайно, перш за все, на державному рівні повинні всерйоз задуматися про музичне виховання дітей і підлітків. Можливо, потрібні якісь обмеження для певної продукції маскульту. Треба вчити людину любові до життя, інтересу до всього, що дихає, зеленіє, цвіте, видає звуки і запахи. Вчити радощам життя! Знання, професія, майстерність, успіх, матеріальне благополуччя ... без інтересу до багатства живого світу й відчуттю в ньому свого місця не часто роблять людину щасливою. І навпаки, у людини, якого радує спів птахів, зазвичай і все інше ладиться.
Кому не доводилося, поскаржившись на здоров'я, почути у відповідь: «А чого ви хочете? Самі знаєте, яка в нас екологія, яким повітрям дихаємо, яку воду п'ємо, які продукти їмо...» Я вважаю, що цей перелік негативно факторів необхідно доповнити наступним:« ... яку музику слухаємо ». Мається на увазі не тільки про фізичне, а й про духовне, душевне здоров'я людини. Ще Конфуцій писав: «Якщо хочеш дізнатися, чи благополучно йдуть справи з правлінням в якійсь країні і чи здорові її звичаї, то прислухайся до її музики». Тут мова йде не про шедеври світової музичної культури, які можна почути в концертних залах, а про звукове середовище, тобто про те, що оточує нас практично постійно. Яка музика звучить у вас вдома, коли ви, наприклад, возитеся на кухні, на яку хвилю налаштовані приймачі в маршрутних таксі, що транслюють музичні канали телебачення. Навіть якщо ми начебто не звертаємо увагу, негативний вплив не стає менше. Відбувається свого роду програмування свідомості. Припустимо, людині зрілій, сформованій це зашкодити не може. А ось з підростаючим поколінням все куди складніше і небезпечніше.
Сьогодні чомусь нікому не приходить в голову подумати про музичну екології. А це ж, по суті, державна справа. Адже майбутнє країни залежить від того, якими будуть нові покоління її громадян. Візьмемо для прикладу неймовірну популярність радіо «Шансон», по якому звучать в основному пісні на «табірну тему». Таке враження, що у нас пів-країни «отсіденти», а інша половина - «досіденти». Але ж у цих піснях романтизується життя злодіїв, бандитів, їх «табірні будні», головний герой пісні неодмінно викликає співчуття і навіть повагу. Розумієте, що відбувається, які матриці впроваджуються у свідомість дітей? Програму заклали, а про душу-то ніхто і не згадав. А потім дивуємося зростанню злочинів. Так адже вже не бояться в'язниці і колонії, для молодих це «романтика». Зараз молодь і поняття не має про істинний, чистий шансон. І ми дорослі вже забуваємо про Шарля Азнавура, про Едіт Піаф, про інших великих шансоньє ... На абсолютно нерозвинені уми й душі падає насіння ось цих бур'янів і бурхливо росте.. Колись практично заборонили пісеньку «Конвалії» через порожнечу і примітивність її змісту. А сьогодні «Конвалії» - це просто шедевр в порівнянні з тим, що співається на нашій естраді, всякі там «фабриканти» та «ранетки»! Тільки чому зараз нікого особливо не турбує, що матюки стали звучати буквально на кожному кроці, що тепер це вже не порушення громадського порядку?
Музика впливає не тільки на розумовий і психічний розвиток людини, а тим більше дитини. У результаті її негативного впливу можливі й фізичні розлади. Я кажу про «духовну інтоксикацію», результатом якої можуть стати дезорієнтація у просторі та часі, надмірна і неадекватна стомлюваності, виникненню непередбачуваних вчинків і некерованих почуттів, а у дорослих людей ще й ішемічна хвороба, астма. Перелік розладів дуже довгий. Дослідники встановили, що негативний вплив деяких напрямків музичної поп-культури прирівняно до алкоголізму, і не менше, ніж шкода від куріння, важких умов праці. Але ж ми всі про це знаємо. І в той же час знаємо, як благотворно впливає класична музика на тварин, на рослини. Знаємо, але намагаємось про це не думати.
Я читала, що десь на водозаборі при очищенні води стали включати класику. Структура води повністю змінюється, під мікроскопом видно дуже красиві і гармонійні візерунки. Ініціатори цього починання сподіваються, що з такою водою в місті буде спокійніше, люди відчують себе здоровішими і врівноваженим ... Колись, за радянської влади, по радіо передавали дуже багато класичної музики, рівень естрадних пісень та їх виконавців був незрівнянно вищими за нинішні. Ці пісні були гармонійні, не несли руйнування. Зараз дивуємося: звідки в ті далекі роки у людей бралися і ентузіазм, і романтичність, і віра в світле майбутнє. Чому люди були набагато доброзичливий і чуйний? А чи не тому, що жили вони в абсолютно іншому звуковому середовищі, яке підтримувало такий емоційний настрій, гармонізував відносини?
Піфагор писав, що сила і міць держави багато в чому залежать від музики, яка в ньому звучить. Так, музика здатна на дуже багато чого. Колись Гітлер своїми маршами теж формував ментальність німецької нації. Музична культура - це інструмент, і від нас залежить, як його використовуємо. Звичайно, перш за все, на державному рівні повинні всерйоз задуматися про музичне виховання дітей і підлітків. Можливо, потрібні якісь обмеження для певної продукції маскульту. Треба вчити людину любові до життя, інтересу до всього, що дихає, зеленіє, цвіте, видає звуки і запахи. Вчити радощам життя! Знання, професія, майстерність, успіх, матеріальне благополуччя ... без інтересу до багатства живого світу й відчуттю в ньому свого місця не часто роблять людину щасливою. І навпаки, у людини, якого радує спів птахів, зазвичай і все інше ладиться.
